15
Isɑ́ŋ iyɛɛ m pɔ ɑpi i heei kɛnyɑ́rũ
(Mɑtiyee 18:12-14)
Pilɑmpooyɔɔ́ nnɛ́í nɛ pikópɛkɔɔ́ ɑpí nɛ Yeesu kɔ rɛ pikɛ́ kutu u ricɔ. Ai Pifɑrisi nɛ isé picélɑɑ cɔ́ŋ pin mɑ́ikɛɛ rɛ: Usoi nkó yɛ kusɑ́nɛ pikópɛkɔɔ́ séelɛ pin kɛsẽ́ le! Yeesu uu pɛɛ kɛnyɑ́rũ nkɛ́ pi mɑɑ rɛ: In tɛ nɔ́kɛnɛ́cɔpɛ unyinɛ yɛ isɑ́ŋ pílɛ mɑ́, isɛ ii pɛɛ́ nɛ u pɔlu, liute úu yɛ isɛ íi we pílɛ nnyí tíyɛ uú hɑ isɛ nnyí yɛɛ nní ḿ pɔ piwɛ́lɑɑ sĩ hɑ́i uú hɑ nɛ i yɛnuu? Un kɔ i n yɛ̃, li yɛ u lɑrisilɛ uu i kpísi uú yɑ uú nɛ kulu, uu pɛɛ upisɑnɛ nɛ upipɛrɛcɔ sélei uu pi mɑɑ rɛ: Ani ɑnyɑ̃́ nɛ́ lɛ̃́, nɛ inɛ́sɑ́ŋ iyɛɛ pɛɛ m pɔ heeilɛ. Lɛ̃ cirɛ yɛ ni, nɛ nɔ́ mɑɑ rɛ ukópɛkɔɔ́ usɛ mɛfinɛ mɛconsɛ yɛ ɑnyɑ̃́ píimɑ lɛ kɛyómɛcɑɑ-pɔ ɑi tɔ́su pisɔnɛ usɛ úu we pílɛ kɑ́i m pisɛ rɛ pikɛ́ mɛfinɛ consɛ.
Kɛwóó kɛɛ m pɔ ɑpi kɛ heei kɛnyɑ́rũ
Nɛ́ɛ in tɛ unɔ́si unyinɛ yɛ nwóóweni mɛpipi kɛfi mɑ́, mɛsɛ ɑmɛ pɛɛ́ nɛ u pɔlu, unɔ́si uyɛ̃ úu yɛ kɛ́firɑ́ɑ risɛ́ uu kɛ́yɔ pééi, uu ńsɔnɛ kɛ perei uú hɑ nɛ mɛpipi mɛsɛ mɛ̃ yɛnuu? Un píyei mɛ n yɛ̃, u yɛ upisɑnɛ nɛ upipɛrɛcɔ séleilɛ uu pi mɑɑ rɛ: Ani ɑnyɑ̃́ nɛ́ lɛ̃́. Nɛ kɛwóó kɛɛ nɛ nɛ́ ḿ pɔ heeilɛ. 10 Lɛ̃ cirɛ yɛ ni, nɛ nɔ́ mɑɑ rɛ ukópɛkɔɔ́ usɛ mɛfinɛ mɛconsɛ yɛ ɑnyɑ̃́ píimɑ lɛ piléécɑɑtumɛ kɛ́mɛɛ.
Kɛwɑ̃́ kɛɛ m pɔ ɑpi kɛ heei kɛnyɑ́rũ
11 Yeesu uu pimɑ́ɑ kpɑ́ rɛ: Utisi unyinɛ yɛɛ pɛɛ piŋmɑ́nɛ pitɛ́ mɑ́. 12 Usíńsɑ́ uu u mɑɑ rɛ: Unɛ́sɑ́ɑ, ɑ lɛ̃ kɑḿ mɑsí mɛpɔ́kpɔ-mɑɑ́ mɛpɔ́mɑ́ kɛ́mɛɛ n yɛ́nunɛ nɛ́ pɑ. Usɑ́ɑ uu pɛɛ umɛmɑ́ pikɛtɛ́ hɔ́ɔ́nɛ. 13 Kɑi siyɑ́ɑ rinkɔ́ɔ́nú, uŋmɑ́nɛ síńsɑ́ uu ulikɔ́ nnɛ́í cɑ́pinɛntɛ uú nɛ kuyu tɑɑ-tɑɑ kunyinɛ sĩ, uú hɑ kei mɛfinɛ kópɛ-i loni ɑi wɑi rɛ u umɛmɑ́ cɑɑinkɛɛ. 14 Kuu usiwóó nnɛ́í pilukɛ ḿ mɑsí, nkṹ píimɑ nnyinɛ nn kuyu kpɛ̃ loni, ḿpɑ́ yo ɑí pipɑ́rí u koru. 15 Uu pɛɛ́ hɑ kuyu kpɛ̃ utisi unyinɛ kɛ́mɛɛ pikɛi loni. Uyɛ̃ uu usicɑrɛ-mɛ̃ u yekei rɛ ukɛ́ uɑfɔŋ kɛcɑ́ɑ́ m pɑílɛ̃. 16 Li yɛ pɛɛ ripɔ́ɔ u wɑ rɛ ḿpɑ́ ɑ́fɔŋpomɛ́ kuu yɛ̃́ ukɛ́ li, ɑmɑ́ úkɑ úu yɛ kɔ ɑ u pɑ. 17 Uu pɛɛ nfɑsimɛ́ loni, uu umɛcirɛ mɑɑ rɛ: Unɛ́sɑ́ɑ pikɛikɔ́ nnɛ́í yɛ̀ɛ̀ lilɛ ɑpi pɔɔnɛntɛ, nɛ́ɛn nɛ nté nkṹ kpinɛ. 18 Nɛ unɛ́sɑ́ɑ-i pɛlɛnɛ, ɑḿ hɑ u mɑɑ rɛ: Unɛ́sɑ́ɑ, nɛ nɛ Uléécɑɑ púnnɛlɛ ɑm kɔ nɛ pɔ̃́ púnnɛ. 19 Ám tu rɛ pɔkɛ́ nɛ́ kpísi yɑrɛ kɛpɔ́pipi. A nɛ́ rimúlú yɑrɛ upɔ́kɛikɔ́. 20 Uu yisi ukɛ́ usɑ́ɑ-i pɛlɛ.
Úu kɑhɑnɛ nkpɑ́ni kɛ́yɔ nɛ rinkɔ, usɑ́ɑ uu kɛtɑɑ-pɔ u yɛnu, ɑi íwɛ u wɑi, uu wurupɔ uú hɑ u pirɑ. 21 Kɛwɑ̃́ ɑkɛ pɛɛ u mɑɑ rɛ: Unɛ́sɑ́ɑ, nɛ nɛ Uléécɑɑ púnnɛlɛ ɑm kɔ nɛ pɔ̃́ púnnɛ. Ám tu rɛ pɔkɛ́ nɛ́ kpísi yɑrɛ kɛpɔ́pipi. 22 Amɑ́ usɑ́ɑ uu upikɛikɔ́ mɑɑ rɛ: Ani mɛkɛɛkɛɛ nɛ kukpɛ́lɛnku kɛcirɛ kɑm ɑni ku u tɑni, ɑni ukɛnipɛpi kɛpɑlɛ tɑni, ɑni ɑnɛ́ɛ́ri u tɑni. 23 Ani nɛ rinɑ́ɑlɑ kpɔkɔɔ́ kɑm, ɑni ri kopu tɔkɛ́ nɛ ilukɛ kɛcirɛ wɑ tɔkɛ́ li nɛ mpɔ́ɔnɑrɛ. 24 Ái líkɑ nnyɑ, unɛ́ŋmɑ́nɛ nkó yɛ pɛɛ kpulɛ, uu nɛni nfɑ́ɑ yɛnu, u pɛɛ pɔlɛ, ɑm nkpéni u heei. Api ɑnyɑ̃́ kóru nɛ mpɔ́ɔnɑrɛ.
25 Kumúŋɛ́ kpɛ-i, utisi uyɛ̃ uŋmɑ́nɛ foí un sicɑrɛ-mɛ̃ wepɔ. Kuu kɛ́yɔ n nyɑhɑipɔ, uu inyɑ́nlũ nɛ nnyɑ́ɑ nnɛ̃́ kóm 26 uu ukɛikɔ́ usɛ séi uu u pisɛ rɛ yo nnyɑ kɑi lɛ̃ wɑi. 27 Ukɛikɔ́ uu rinɔ́ɔ u yɔ́su rɛ: Upɔ́wɑ̃́ yɛɛ pɛɛmɛ. Kɛ upɔ́sɑ́ɑ uu ukɛpipi n yɛ̃́ nɛ nsɑrɛnɑrɛ nnyɑ, uu pɛɛ rinɑ́ɑlɑ kpɔkɔɔ́ kopu. 28 Uŋmɑ́nɛ foí uu pɛɛ wɔ́ɔ́si uu kɛ́yɔ pilonɛ yulu. Usɑ́ɑ uu léépɔ ukɛ́ kɛ́yɔ u tɑmpɔ. 29 Amɑ́ uŋmɑ́nɛ uu usɑ́ɑ rinɔ́ɔ yɔ́su rɛ: A kutu ricɔ, ɑŋmɛ̃ yɛ kulúi wɑlɛ kɑm pɔ́ n kɛisi, ɑ́m kɔ píkɑi pɔ́ hɑ́ikusɛ. Ḿpɑ́ nɛ lɛ̃, ɑ́ɑ píkɑi ḿpɑ́ ripoilɑ nɛ́ hɛ rɛ tɔ́ nɛ pinɛ́sɑ́nɛ tɔkɛ́ nɛ ɑnyɑ̃́ li. 30 Amɑ́ kɛ upɔ́ŋmɑ́nɛ nkó uu m pɛɛmɛ, upɔ́ŋmɑ́nɛ yɛɛ mɛpɔ́mɑ́ nnɛ́í ń cɑɑi nɛ piwɑ́sɑ́nkɑí pitóoi, uyɛ̃ kɑɑ rinɑ́ɑlɑ kpɔkɔɔ́ kpu. 31 Usɑ́ɑ uu u mɑɑ rɛ: Kɛnɛ́wɑ̃́, tɔ́ nɛ mpɔ̃́ tɔ́ɔ ḿpɑ́ píyei we, pɔ́ɔ lɛ̃ kɑm m mɑ́ nnɛ́í te. 32 Amɑ́ li pisɛ rɛ tɔkɛ́ ɑnyɑ̃́ kɛcirɛ wɑ nɛ mpɔ́ɔnɑrɛ rɛ upɔ́wɑ̃́ nkó yɛ pɛɛ kpulɛ, uu nkpéni nfɑ́ɑ yɛnu, u pɛɛ pɔlɛ, ɑm nkpéni u heei.