Послання до Филип’ян 
 
 1
Привітання 
 1 Павло і Тимофій, раби Христа Ісуса. 
Усім святим у Христі Ісусі, що знаходяться у Филиппах разом з єпископами та дияконами. 
 2 Благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і від Господа Ісуса Христа. 
Молитва Павла за филип’ян 
 3 Я дякую моєму Богові при кожній згадці про вас,  4 завжди, у кожній моїй молитві за всіх вас. З радістю молюся  5 за вашу участь у поширенні Доброї Звістки з перших днів і донині.  6 Адже я впевнений у тому, що Той, Хто розпочав у вас добре діло, завершить його до Дня Христа Ісуса. 
 7 Це справедливо так думати про вас усіх, адже я ношу вас у серці, і як в моєму ув’язненні, так і в захисті та утвердженні Доброї Звістки ви учасники цієї благодаті разом зі мною.  8 Адже Бог мені свідок, що я сумую за всіма вами почуттями Христа Ісуса. 
 9 І за те молюся, щоб ваша любов зростала все більше й більше в пізнанні та всякому розумінні,  10 щоб ви могли визначати те, що краще, аби ви були чистими й непорочними в День Христа,  11 сповнені плодом праведності через Ісуса Христа на славу й похвалу Бога. 
Позитивні наслідки ув’язнення Павла 
 12 Брати, хочу, щоб ви знали: те, що сталося зі мною, посприяло поширенню Доброї Звістки,  13 оскільки всій імператорській варті* 1:13 Або: в усьому преторіумі. та всім іншим стали відомі мої кайдани за Христа,  14 і багато братів, які через мої кайдани вірять у Господа, мають ще більшу наснагу безстрашно звіщати Слово. 
 15 Правда й те, що дехто проповідує Христа через заздрість та чвари† 1:15 Або: суперництво., а дехто – з доброї волі.  16 Одні роблять це з любові, знаючи, що я поставлений захищати Добру Звістку.  17 А інші проповідують Христа з самолюбних амбіцій, не щиро, бажаючи зробити ще тяжчими мої кайдани.  18 Ну і що? Неважливо, як, удавано чи правдиво, але Христа проповідують, і через це я радію. 
І надалі радітиму,  19 знаючи, що це приведе до мого визволення‡ 1:19 Або: спасіння. завдяки вашим молитвам та підтримці Духа Ісуса Христа,  20 згідно з моїм ревним очікуванням та моєю надією, що я ні в чому не буду осоромлений, але з усією сміливістю, як завжди, так і нині, Христос буде звеличений у моєму тілі, чи то життям, чи то смертю.  21 Бо для мене жити – це Христос, а вмерти – це надбання.  22 Але якщо треба жити в тілі, то це означатиме для мене плідну працю. Що ж обрати? Я не знаю!  23 Я стиснутий з двох сторін: маю бажання піти й бути разом із Христом, бо так набагато краще,  24 однак залишатися в тілі – потрібніше для вас.  25 Будучи впевненим у цьому, я знаю, що залишуся та продовжу жити поруч з усіма вами для вашого успіху й радості віри,  26 щоб через мене, коли я знову прийду до вас, ваша похвала зросла в Христі Ісусі. 
 27 Тільки живіть згідно із Христовою Доброю Звісткою, щоб, незалежно від того, чи прийду й побачу вас, чи ні, я чув, що ви залишаєтеся в одному дусі й однодушно боретеся за віру Доброї Звістки,  28 не даючи супротивникам залякати себе ні в чому. Для них це доказ їхнього знищення, а для вас – спасіння, і це від Бога.  29 Адже завдяки Христу вам дарована благодать не тільки вірити в Нього, а й страждати за Нього,  30 маючи таку ж боротьбу, яку ви бачили в мене й про яку ви зараз чуєте.