Псалом 51
1 Керівнику хору. Повчання Давидове, 2 коли прийшов Доеґ-едомітянин до Саула й повідомив йому: «Давид у домі Ахімелеха».
3 Чому ти хизуєшся злодійством, сильний?
Милість Божа зі мною цілий день!
4 Язик твій задумує загибель,
він у тебе – немов нагострене лезо, підступнику!
5 Ти полюбив зло більше, ніж добро,
брехню – сильніше, ніж правду говорити.
Села
6 Ти любиш усілякі згубні слова,
о, підступний язику!
7 Але Бог уразить тебе навіки;
вирве тебе й викине із шатра,
і коріння твоє – із землі живих.
Села
8 Тоді побачать це праведні й сповняться страхом,
і сміятимуться над ним:
9 «Ось муж,
що не Бога зробив своєю твердинею,
а покладався на безліч свого багатства,
зміцнював себе згубною пристрастю своєю!»* 51:9 Давньоєврейське слово гавва́ означає загибель, і пристрасть.
10 А я, немов ряснолиста маслина в домі Божому,
на милість Божу сподіватимусь повік-віків.
11 Прославлятиму Тебе вічно перед Твоїми вірними за те,
що Ти зробив,
і надію покладатиму на ім’я Твоє,
бо воно добре.