Книга 3 
 72
Пс. 72–88 
 1 Псалом Асафів. 
Який же добрий Бог до Ізраїля, 
до чистих серцем! 
 2 А в мене ледь не похитнулися мої ноги, 
мало не втратили опору мої стопи, 
 3 коли я позаздрив нерозумним, 
побачивши добробут нечестивих! 
 4 Адже немає в них страждань до самої смерті 
й тіла їхні пашіють здоров’ям. 
 5 Вони вільні від тягарів людських, 
і труднощі людські не торкаються їх. 
 6 Тому пиха вкрила їм шию намистом, 
насильство вдягає їх неначе шати. 
 7 Вирячилися від жиру їхні очі – 
збулися в них розбещені задуми серця. 
 8 Глузують і говорять злісно, 
розмовляють зухвало про пригнічення. 
 9 На небеса зазіхають вуста їхні, 
і язик їхній по землі походжає. 
 10 Тому туди ж народ Його звертається, 
п’ють собі жадібно воду* 72:10 Пити жадібно воду – тут ідіома: бездумно захоплюватися чимось, чиїмось способом життя. повною мірою. 
 11 Вони говорять: «Як дізнається Бог? 
Хіба є знання у Всевишнього? 
 12 Ось вони нечестиві, але завжди безтурботні 
й примножують статки!» 
 13 Так чи не дарма я тримав у чистоті моє серце 
й обмивав у невинності мої руки? 
 14 Я був уражений картанням цілий день 
і докорами сумління – щоранку. 
 15 Якби сказав я сам собі: «Буду міркувати, як вони!», 
то цим я зрадив би рід синів Твоїх. 
 16 І роздумував я, щоб пізнати це, 
але воно було тяжким в очах моїх. 
 17 Аж поки не увійшов я до святилища Божого 
й не зрозумів, яким буде їхній кінець. 
 18 Так, Ти ставиш їх на стежках слизьких 
і потім штовхаєш їх до загибелі.† 72:18 Або: І кидаєш їх додолу, коли вони підносяться так у грецькому (Септуаґінта) й сирійському (Пешитта) перекладах. 
 19 Як несподівано вони перетворилися на руїну, 
зникли, згинули від жаху! 
 20 Як сновидіння зникає після пробудження, 
так і Ти, Владико, повставши, їхні мрії обернеш на сором.‡ 72:20 Або: знехтуєш їхнім виглядом. 
 21 Коли ж серце моє гарячилося 
й нутрощі мої терзалися, 
 22 тоді я був невігласом і нерозумним, 
мов худоба, перед Тобою. 
 23 Та я завжди з Тобою: 
Ти тримаєш мою правицю у Своїй руці. 
 24 Ти ведеш мене Своєю порадою, 
а потім приймеш мене у славу. 
 25 Хто є в мене на небі, крім Тебе? 
Коли Ти зі мною, нічого на землі не хочу! 
 26 Виснажилося моє тіло й моє серце, 
та скеля серця мого й доля моя навіки – Бог! 
 27 Ось ті, хто далекий від Тебе, загинуть; 
Ти знищиш усіх, хто блукає вдалині від Тебе. 
 28 А щодо мене, то добре мені наближатися до Бога; 
у Володаря Господа мій притулок, 
щоб я міг звіщати Його діяння. 
*Псалом 72:10 72:10 Пити жадібно воду – тут ідіома: бездумно захоплюватися чимось, чиїмось способом життя.
†Псалом 72:18 72:18 Або: І кидаєш їх додолу, коли вони підносяться так у грецькому (Септуаґінта) й сирійському (Пешитта) перекладах.
‡Псалом 72:20 72:20 Або: знехтуєш їхнім виглядом.