Псалом 101
 1 Молитва страдника, коли він знемагає й виливає перед Господом свій жаль. 
 2  Господи, почуй мою молитву, 
і нехай дійде до Тебе мій зойк. 
 3 Не ховай від мене Твого обличчя 
у день, коли мені тісно, 
нахили до мене вухо Твоє. 
Того дня, коли я кличу, дай мені відповідь негайно. 
 4 Бо дні мої щезли, мов дим, 
і кості мої обгоріли, наче купа золи. 
 5 Немов витоптана трава, висохло серце моє, 
так що я забуваю їсти свій хліб. 
 6 Від голосу мого зітхання 
прилипли кості мої до тіла. 
 7 Я уподібнився до сича в пустелі, 
став немов пугач на руїнах. 
 8 Не сплю, став наче птах, 
що самотньо сидить на даху. 
 9 Щодня вороги мої ганьблять мене, 
неславлять мене, промовляють ім’я моє, як прокляття. 
 10 Я їм попіл замість хліба 
й питво моє зі сльозами змішую 
 11 через гнів Твій і лють, 
бо Ти підняв мене й кинув додолу. 
 12 Дні мої – немов нахилена тінь, 
я сохну, наче трава. 
 13 А Ти, Господи, житимеш повіки, 
і пам’ять про Тебе – із роду в рід. 
 14 Ти встанеш, змилуєшся над Сіоном, 
бо настав час помилувати його, 
бо прийшла пора. 
 15 Адже слуги Твої уподобали навіть каміння його, 
і милим став для них його пил. 
 16 Тоді будуть боятися народи імені Господа, 
і всі царі землі – слави Твоєї. 
 17 Бо відбудує Господь Сіон, 
з’явиться Він у славі Своїй. 
 18 Зглянеться на молитву нужденних 
і не знехтує благаннями їхніми. 
 19 Нехай записано це буде для прийдешнього покоління, 
і народ майбутнього* 101:19 Буквально: народ, що буде створений. прославлятиме Господа. 
 20 Бо Він поглянув із висот святині Своєї, 
Господь із небес подивився на землю, 
 21 щоб почути стогони в’язня 
й звільнити приречених на смерть,† 101:21 Буквально: синів смерті. 
 22 щоб сповістити на Сіоні ім’я Господа 
й хвалу Його – в Єрусалимі, 
 23 коли зберуться народи й царства разом, 
щоб служити Господеві. 
 24 Він виснажив силу мою в дорозі, 
скоротив мої дні. 
 25 Я сказав: «Боже мій, не забирай мене в середині днів моїх, 
Той, Чиї роки – із роду в рід. 
 26 На початку Ти заклав основи землі, 
і небеса – діяння рук Твоїх. 
 27 Вони згинуть, а Ти існуватимеш завжди; 
усі вони, як одяг, зносяться, 
і Ти поміняєш їх, немов старі шати, 
і вони зміняться. 
 28 Але Ти – Той самий, 
і роки Твої нескінченні. 
 29 Сини рабів Твоїх житимуть, 
і нащадки їхні міцно стоятимуть перед Твоїм обличчям». 
*Псалом 101:19 101:19 Буквально: народ, що буде створений.
†Псалом 101:21 101:21 Буквально: синів смерті.