15
1 Ми, сильні, повинні нести немочі слабких, а не собі лише догоджати. 2 Кожен із нас нехай догоджає ближньому на добро, для духовного збудування. 3 Бо і Христос не догоджав Собі, але, як написано: «Зневага тих, хто ганьбить Тебе, впала на Мене».* 15:3 Див. Пс. 68:10. 4 Усе, що було написано в минулому, написано для нашого навчання, щоб через терпіння та підбадьорення, яке дає Писання, ми мали надію.
5 Нехай Бог, Який дарує терпіння та підбадьорення, дарує вам бути однодумними між собою, за прикладом Ісуса Христа, 6 щоб ви однією думкою й одним голосом прославили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа.
7 Тож приймайте одне одного так само, як Христос прийняв вас до слави Божої. 8 Бо я кажу вам: Христос став слугою обрізання для Божої істини, щоб підтвердити обітниці, дані патріархам, 9 і щоб язичники прославили Бога за Його милість. Як написано:
«За це я славитиму Тебе серед народів, Господи,
та імені Твоєму співатиму хвалу».† 15:9 Див. 2 Сам. 22:50; Пс. 17:50.
10 І ще сказано:
«Радійте, язичники, з Його народом!»‡ 15:10 Див. Повт. 32:43.
11 І знов:
«Славте Господа, усі народи!
Хваліть Його, усі племена!»§ 15:11 Див. Пс. 116:1.
12 І знов Ісая каже:
«Прийде Корінь Єссея
і стане панувати над народами,
на Нього народи покладуть усю надію».* 15:12 Див. Іс. 11:10.
13 Нехай Бог надії наповнить вас усією радістю й миром у вірі, щоб ви силою Святого Духа були наповнені надією.
Павло – апостол язичників
14 Я переконаний, брати мої, що ви самі сповнені добра, наповнені всяким знанням і можете навчити одне одного. 15 І все ж я написав вам, подекуди сміливіше, щоб нагадати вам про деякі речі через дану мені Богом благодать 16 бути служителем Ісуса Христа для язичників, виконувати священницьке служіння й проголошувати Добру Звістку Божу, щоб язичники стали приношенням жертовним, приємним та освяченим Святим Духом.
17 Отже, я маю, чим похвалитися в Ісусі Христі щодо служіння Богові. 18 Я б не наважився говорити ні про що, крім того, що Христос зробив через мене, – словом і ділом, – щоб привести язичників до послуху перед Богом через мої слова та вчинки, 19 а також силою ознак та чудес і силою Божого Духа. Отже, з Єрусалима й повсюди аж до Іллірика я повністю проголосив Добру Звістку Христа. 20 Моєю метою завжди було проповідувати Добру Звістку там, де Христос не був відомий, щоб не будувати на основі, закладеній кимось іншим, 21 як і написано:
«Ті, кому про Нього не казали, побачать,
і ті, хто не чув, зрозуміють».† 15:21 Див. Іс. 52:15.
22 Тому я неодноразово стикався з перешкодами на шляху до вас.
Місіонерські плани Павла відвідати Рим
23 Але тепер, не маючи більше такого місця в цих землях,‡ 15:23 Павло має на увазі місця, де ще не проповідувалась Добра Звістка. я вже кілька років прагну відвідати вас. 24 Я планую зробити це, коли вирушу до Іспанії, і сподіваюся побачити вас під час проїзду, щоб ви допомогли мені в моїй подорожі туди, після того, як я деякий час насолоджуватимусь вашим товариством. 25 Однак тепер я їду до Єрусалима, щоб послужити там святим, 26 бо Македонія та Ахая були раді зібрати деяку пожертву для бідних серед святих в Єрусалимі. 27 Вони були раді це зробити, адже були їхніми боржниками. Як юдеї поділилися духовними благами з язичниками, так і язичники зобов’язані послужити їм матеріально. 28 Отже, коли я це владнаю й переконаюся, що вони отримали цей дар, то вирушу в Іспанію й дорогою відвідаю вас. 29 Я знаю, що коли я прийду до вас, то прийду в повноті благословення Христа.
30 Я закликаю вас, брати, через Господа нашого Ісуса Христа й через любов Духа, щоб ви разом зі мною молилися за мене до Бога, 31 щоб я був врятований від невіруючих в Юдеї і щоб моє служіння в Єрусалимі було до вподоби святим; 32 щоб я з радістю прийшов до вас, якщо на те воля Божа, і відпочив разом із вами. 33 Нехай Бог миру буде з усіма вами. Амінь.