2 Рано-вранці Він знову прийшов у Храм, і всі люди посходилися до Нього. Він сів і почав їх навчати. 3 Книжники та фарисеї привели жінку, яку спіймали під час перелюбу. Її поставили перед народом 4 і сказали Ісусові:

―Учителю, ця жінка була схоплена на перелюбі. 5 Мойсей у Законі звелів нам побивати таких камінням.* 8:5 Див. Повт. 22:22-24. А Ти що скажеш?

6 Вони запитали це, щоб спіймати Його й мати підставу звинуватити Його.

Але Ісус, схилившись додолу, писав пальцем по землі. 7 Оскільки вони продовжували Його запитувати, Він піднявся й сказав:

―Хто з вас без гріха, нехай перший кине в неї камінь!

8 І знов, схилившись, писав по землі. 9 Почувши це, вони почали по одному відходити, починаючи від старших і до останніх. Залишилися тільки Ісус та жінка, яка стояла посередині. 10 Ісус, підвівшись і не побачивши нікого, лише саму жінку, сказав їй:

―Жінко, де ті, хто обвинувачував тебе? Ніхто тебе не осудив?

11 Вона відповіла:

―Ніхто, Господи!

Ісус сказав їй:

―І Я не осуджую тебе. Іди й більше не гріши!† 8:11 Уривок 7:53–8:11 відсутній в найдавніших рукописах.

12 Ісус знову заговорив із ними:

―Я – світло світу. Хто слідує за Мною, той не ходитиме в темряві, але матиме світло життя.

13 Фарисеї сказали Йому:

―Ти свідчиш Сам про Себе, тому Твоє свідчення неправдиве.

14 Ісус відповів:

―Навіть якщо Я свідчу Сам про Себе, Моє свідчення правдиве, тому що Я знаю, звідки Я прийшов і куди Я йду. Ви ж не знаєте, звідки Я прийшов і куди йду. 15  Ви судите за людськими мірками, Я ж нікого не суджу. 16  А якщо Я й суджу, Мій суд правдивий, тому що Я не Один, зі Мною Отець, Який послав Мене. 17  У вашому Законі написано, що свідчення двох людей – істинне.‡ 8:17 Див. Повт. 19:15. 18  Я Сам свідчу про Себе, і про Мене свідчить Отець, Який послав Мене.

19 Тоді вони запитали:

―Де ж Твій Отець?

Ісус відповів:

―Ви не знаєте ні Мене, ні Мого Отця. Якби ви знали Мене, ви знали б і Мого Отця.

20 Ці слова Він казав, коли навчав у Храмі, біля скарбниці. І ніхто не схопив Його, адже не настав ще Його час.

21  Ісус сказав їм ще раз:

―Я відхожу, і ви будете шукати Мене, і помрете у своєму гріху. Куди Я йду, ви не зможете прийти.

22 Тоді юдеї почали говорити:

―Чи не вб’є Він Себе, бо каже: «Туди, куди Я йду, ви не можете прийти»?

23 Він казав їм:

―Ви – знизу, а Я – згори. Ви з цього світу, а Я не з цього світу. 24  Тому Я сказав вам, що ви помрете у ваших гріхах. Якщо не повірите, що Я є,§ 8:24 Див. Вих. 3:14. Також повсюди в цій книзі.то помрете у ваших гріхах.

25 Вони запитали:

―Хто Ти?

Ісус відповів їм:

―Той, про Кого від початку казав. 26  Я маю багато про вас сказати й судити, але Той, Хто послав Мене, правдивий, і те, що Я чув від Нього, Я говорю світові.

27 Вони не зрозуміли, що Він говорить їм про Отця.

28 Тоді Ісус сказав їм:

―Коли ви піднімете Сина Людського, то зрозумієте, що Я є і що Я нічого не роблю від Себе, а говорю, як Мене навчив Отець. 29  Той, Хто послав Мене, є зі Мною; Він не залишає Мене Самого, бо Я завжди роблю те, що Йому до вподоби.

30 Коли Він це казав, багато хто повірив у Нього.

31 Ісус сказав юдеям, які повірили в Нього:

―Якщо ви будете перебувати в Моєму Слові, ви дійсно Мої учні. 32  Ви пізнаєте істину, і істина визволить вас.

33 Вони відповіли Йому:

―Ми нащадки Авраама й ніколи не були нічиїми рабами! Як Ти кажеш: «Звільнить вас»?

34 Ісус сказав:

―Істинно кажу вам: кожен, хто грішить, є рабом гріха. 35  Раб не залишається в домі навіки, а Син залишається навіки. 36  Тому якщо Син звільнить вас, справді будете вільними. 37  Я знаю, що ви нащадки Авраама, але шукаєте, як вбити Мене, бо не приймаєте Мого Слова. 38  Я кажу вам те, що бачив у Мого Отця, а ви робите те, що чули у вашого батька.

39 Вони відповіли:

―Наш батько – Авраам.

Ісус сказав:

―Якби ви були дітьми Авраама, то чинили б діла Авраама. 40  А тепер ви хочете вбити Мене, Чоловіка, Котрий сказав вам істину, яку Я почув від Бога. Авраам так не робив. 41  Ви чините діла вашого батька.

Вони сказали Йому:

―Ми не народилися від статевої розпусти, у нас один Отець – Бог.

42 Ісус сказав їм:

―Якби Бог був вашим Отцем, ви б любили Мене, бо Я вийшов від Бога й прийшов сюди. Я прийшов не Сам від Себе, а Він послав Мене. 43  Чому ж ви не розумієте того, що Я кажу вам? Бо ви не можете слухати Моїх слів. 44  Ваш батько – диявол, і ви прагнете виконувати його волю. Він від початку був убивцею і в істині не встояв, бо в ньому немає істини. Коли він каже неправду, то говорить від себе, бо він брехун і батько неправди. 45  Але Мені не вірите, тому що Я кажу вам істину. 46  Хто з вас може довести Мій гріх? А якщо Я кажу істину, чому ви не вірите Мені? 47  Хто від Бога, той слухає слова Бога. Ви ж не слухаєте Мене тому, що ви не від Бога.

48 Юдеї відповіли Йому:

―Чи не правильно ми говоримо, що Ти самарянин і що Ти одержимий?

49 Ісус сказав:

―Я не одержимий, але Я шаную Мого Отця, а ви не шануєте Мене. 50  Я не шукаю Своєї слави. Є Той, Хто шукає її для Мене. Він і судить. 51  Істинно кажу вам: хто підкоряється Моєму Слову, не побачить смерті повік.

52 Тоді юдеї сказали:

―Тепер ми точно знаємо, що Ти одержимий. Авраам помер, і пророки теж, а Ти кажеш: «Хто підкоряється Моєму Слову, не побачить смерті повік». 53 Невже Ти більший від нашого батька Авраама, який помер? І пророки померли. Ким Ти Себе вважаєш?

54 Ісус відповів:

―Якщо Я буду славити Самого Себе, Моя слава нічого не значить. Мене славить Мій Отець, Якого ви називаєте своїм Богом, 55  хоча ви Його не знаєте. Але Я Його знаю, і якщо Я скажу, що не знаю Його, то буду таким же брехуном, як і ви. Але Я Його знаю та підкоряюся Його Слову. 56  Ваш батько Авраам радів, що побачить Мій день. Він побачив і зрадів.

57 Юдеї сказали Йому:

―Тобі немає й п’ятдесяти років, і Ти бачив Авраама?

58 Ісус відповів:

―Істинно кажу вам: перш ніж був Авраам, Я є!

59 Тоді вони схопили каміння, щоб закидати Його. Але Ісус скрився й вийшов із Храму.