19
Ісус засуджений до розп’яття
1 Тоді Пилат наказав узяти Ісуса й бичувати. 2 Воїни сплели вінок із тернини та поклали Йому на голову й одягли Його в багряницю, 3 підходили до Нього й казали: «Вітаємо Тебе, Царю юдеїв!» І били Його по обличчю.
4 Пилат знову вийшов на двір і сказав юдеям:
―Ось я виводжу Його до вас на двір, щоб ви знали: я не знаходжу жодної підстави для Його звинувачення.
5 Коли Ісус вийшов із терновим вінком та зодягнений у багряницю, Пилат сказав їм:
―Ось Чоловік!
6 Як тільки первосвященники й слуги побачили Його, то закричали:
―Розіпни! Розіпни Його!
Пилат сказав їм:
―Візьміть Його ви та розіпніть, бо я не знаходжу ніякої провини в Ньому.
7 Юдеї відповіли:
―У нас є Закон, і згідно з цим Законом Він повинен померти, бо Він видає Себе за Сина Божого.* 19:7 Див. Лев. 24:16.
8 Коли Пилат почув ці слова, то ще більше злякався.
9 Він знов зайшов до преторії і сказав Ісусові:
―Звідки Ти?
Але Ісус нічого йому не відповідав.
10 Пилат сказав Йому:
―Не говориш зі мною? Ти не розумієш, що я маю владу звільнити Тебе й маю владу розіп’яти Тебе?
11 Ісус відповів:
―Ти б не мав влади наді Мною, якби вона не була дана тобі згори. Тому той, хто передав Мене тобі, має більший гріх.
12 Відтоді Пилат намагався звільнити Ісуса, але юдеї продовжували кричати:
―Якщо ти Його відпустиш, ти не друг Кесаря. Кожен, хто робить себе царем, виступає проти Кесаря.
13 Коли Пилат почув ці слова, він вивів Ісуса й сів на місце судді, що зветься Кам’яний поміст, а єврейською – Гаввата. 14 Це був день Приготування Пасхи, було близько шостої години† 19:14 Приблизно дванадцята година.. Пилат сказав юдеям:
―Ось ваш Цар!
15 Вони закричали:
―Візьми, Візьми Його геть! Розіпни Його!
Пилат запитав:
―Розіп’яти вашого Царя?
Первосвященники відповіли:
―У нас немає царя, окрім Кесаря.
16 Тоді Пилат віддав Його їм на розп’яття.
Розп’яття Ісуса
Тож вони взяли Ісуса й повели. 17 Несучи Свій хрест, Він прийшов на місце, що називається «місце Черепа» (єврейською – Голгофа). 18 Там Його розіп’яли, а з Ним і двох інших – по одному з обох боків; Ісус був посередині.
19 Пилат звелів зробити напис і прикріпити до хреста. На ньому було написано:
ісус назарянин, цар юдеїв.
20 Багато юдеїв читали цей напис, бо місце, де був розіп’ятий Ісус, було поблизу міста, а напис був написаний єврейською, латинською та грецькою. 21 Юдейські первосвященники сказали Пилатові:
―Не пиши: «Цар юдеїв», але: «Він казав: „Я Цар юдеїв!“»
22 Пилат відповів:
―Що написав, те й написав!
23 Коли солдати розіп’яли Ісуса, вони взяли Його одяг і поділили на чотири частини, по одній для кожного з них. Його сорочку вони також взяли, але сорочка була не зшита, а цільна, зіткана зверху донизу.
24 Тоді вони сказали між собою: «Не будемо її розривати, а киньмо жереб на неї – кому вона дістанеться».
Це сталося, щоб збулося сказане в Писанні:
«Вони розділили між собою мої шати
й за одяг мій кидають жереб».‡ 19:24 Див. Пс. 21:19.
Тож воїни так і зробили.
25 Біля хреста Ісуса стояли Його мати, сестра Його матері, Марія – дружина Клеопова та Марія Магдалина. 26 Коли Ісус побачив там Свою матір та учня, якого Він любив і який стояв поруч із нею, промовив до Своєї матері: «Жінко, ось твій син!» 27 Потім сказав учневі: «Ось твоя мати!» Відтоді учень узяв її до себе.
Смерть Ісуса
28 Після цього, знаючи, що тепер усе звершилося, і щоб збулося Писання, Ісус сказав: «Я спраглий!»§ 19:28 Див. Пс. 68:22. 29 Там була повна посудина з оцтом. Тож вони змочили губку в оцті, настромили її на стебло гісопу та піднесли до вуст Ісуса. 30 Спробувавши оцту, Ісус сказав: «Звершилося!» І, схиливши голову, віддав духа.
31 Тоді був день Приготування, і юдеї не хотіли, щоб тіла залишалися на хрестах у Суботу, тому що та Субота була великим днем. Тому вони просили Пилата перебити ноги розіп’ятим та зняти їх. 32 Воїни прийшли й перебили ноги першому, а потім і другому, розіп’ятому з Ним. 33 Підійшовши до Ісуса, побачили, що Він уже мертвий, і не стали перебивати Йому ніг. 34 Але один із воїнів списом проколов Ісусові бік, і одразу з рани потекли кров і вода. 35 Той, хто бачив це, свідчить, і його свідчення правдиве. Він знає, що говорить правду, щоб ви повірили. 36 Це сталося, щоб збулося Писання: «Жодна Його кістка не буде зламана».* 19:36 Див. Вих. 12:46; Чис. 9:12; Пс. 33:21. 37 І, знову ж, в іншому місці Писання каже: «Вони будуть дивитися на Того, Кого прокололи».† 19:37 Див. Зах. 12:10.
Поховання Ісуса
38 Після цього Йосиф з Ариматеї попросив Пилата віддати йому тіло Ісуса. Йосиф був учнем Ісуса, але таємним, через страх перед юдеями. З дозволу Пилата він прийшов і забрав тіло Ісуса. 39 Разом з Йосифом був і Никодим, який раніше приходив до Ісуса вночі. Никодим приніс суміш смирни й алое, приблизно сто літрів.‡ 19:39 Приблизно 30 сучасних літрів. 40 Узявши тіло Ісуса, вони загорнули його у льняне полотно з пахощами згідно з юдейськими звичаями поховання. 41 На тому місці, де був розіп’ятий Ісус, був сад, а в саду була нова гробниця, у якій нікого ще не було поховано. 42 Оскільки був день Приготування до юдейської Суботи й гробниця була поруч, вони поклали туди Ісуса.