3 Івана  
 1
 1 Старець - Гайові любому, котрого люблю істино.  2 Любий, молю ся, щоб у всьому добре тобі вело ся, і ти здоров був, яко ж добре ведеть ся душі твоїй.  3 Вельми бо зрадів я, коли прийшли брати, і сьвідкували про твою правду, яко ж ти в правдї ходиш.  4 Більшої радости над сю не маю, щоб чути, що дїти мої в правдї ходять.  5 Любий, ти вірно робиш, коли що робиш для братів і для постороннїх,  6 котрі сьвідкували про твою любов перед церквою; добре ти зробиш, одпровадивши їх достойно перед Богом.  7 Вони бо ради імени Його вийшли, нїчого не прийнявши від поган;  8 тим то мусимо приймати таких, щоб бути помічниками правдї.  9 Писав я церкві; тільки Диотреф, що побиваєть ся за старшуваннєм, не приймає нас.  10 Тим, коли прийду, згадаю про його діла, що робить, докоряючи нас лихими словами; і не доволен тим, нї сам не приймає братів, і боронить тим, що хочуть, і з церкви виганяє.  11 Любий, не повертай за лихим, а за добрим. Хто добре робить, (той) від Бога, хто ж лихе робить, (той) не бачив Бога.  12 Про Димитрия сьвідковано од усїх, і від самої правди; і ми також сьвідкуємо, а знаєте, що сьвідченнє наше правдиве.  13 Багацько мав я писати, тільки не хочу чернилом та пером тобі писати;  14 надію ся ж незабаром бачити тебе, то й устно поговоримо.  15 Впокій тобі. Витають тебе друга. Витай другів по імени.