4
Дальше ж благаємо вас, браттє, і напоминаємо в Господі Ісусї, яко ж прийняли від нас, як подобав вам ходити й угождати Богові, так щоб більш (у тому) достаткували. Бо знаєте, які заповіді дали ми вам Господом Ісусом. Така бо воля Божа, осьвяченнє ваше, щоб ви вдержувались од блуду, щоб кожен з вас знав, як держати посудину свою у сьвятостЇ і честі, не в страстї похотній, яко ж і погане, що не знають Бога; щоб нїхто не переступав нї в якому дїлї і не обманював брата свого: тим що Господь відомститель за все те, яко ж ми й перше казали вам і сьвідкували. Не покликав бо нас Бог на нечистоту, а на сьвятость. Тимже, хто відкидає, відкидає не чоловіка, а Бога, що дав нам і Духа свого сьвятого. Що ж до братньої любови, то не треба писати вам, самі бо ви навчені від Бога любити один одного. 10 І справді ви так чините всїм братам по всій Македониї. Благаємо ж вас, браттє, достаткувати ще більш, 11 і щоб пильно дбали (про те, щоб) бути тихими, та чинити своє, та робити своїми руками, яко ж ми заповідали вам, 12 щоб ви чесно ходили проти тих, що осторонь (вас), і не ввали нужди нї в чому. 13 Не хочу ж, браттє, щоб ви не відали про тих, що впокоїлись, щоб не скорбіли ви, як инші, що не мають надії. 14 Бо коли віруємо, що Христос умер і воскрес, так Бог і тих, що поснули в Ісусї, приведе з Ним. 15 Се бо дам глаголемо словом Господнїм, що ми, которі зостанемось живими до приходу Господнього, не попередимо тих, що впокоїлись. 16 Сам бо Господь з повелїннем, з голосом архангелським і з трубою Божою зійде з неба, і мертві в Христї воскреснуть найперше; 17 потім ми, которі зостанемось живі, вкупі з ними будемо підхоплені в хмарах назустріч Господові на воздух, і так завсїди з Господем будемо. 18 Тим же втішайте .один одного словами сими.